- безсилий
- -а, -е.1) Який не має фізичної сили; немічний, слабий, знесилений.2) Нездатний або неспроможний що-небудь зробити, подолати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безсилий
Смотреть что такое "безсилий" в других словарях:
безсилий — [беизси/лией і беис:и/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
безсилий — 1) (який не має фізичної сили), немічний, слабкий, кволий, знесилений, знеможений 2) (неспроможний що н. зробити), безсильний, безвладний, без(по)радний, нездатний, неспроможний … Словник синонімів української мови
безсилий — прикметник … Орфографічний словник української мови
безсилість — лості, ж. 1) Стан за знач. безсилий 1); безсилля (у 1 знач.). 2) Абстр. ім. до безсилий 2) … Український тлумачний словник
анемічний — а, е. 1) Прикм. до анемія; недокрівний. 2) перен. Безсилий, млявий, кволий … Український тлумачний словник
астенічний — а, е, мед. Який виявляє ознаки астенії; безсилий, кволий, млявий. •• Астені/чний синдро/м стан, який проявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженістю, ослабленням або втратою здатності до фізичного та розумового напруження … Український тлумачний словник
безвладний — а, е. Який не має сил, можливості діяти; безсилий, безпомічний … Український тлумачний словник
бездужний — а, е, діал. Безсилий … Український тлумачний словник
безпомічний — а, е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. Безпомічна стара … Український тлумачний словник
безсило — Присл. до безсилий … Український тлумачний словник
